Lost Places - Чорнобильська Зона

Ось вже два тижні пройшли після нашої поїздки у Зону, а я все ні як не можу сісти і написати для сайту більш-меньш порозумілий репортаж і викласти фотографії. Щось, що заважає, щось всередені мене... Щось незрозуміле для мене самого... Що я побачив у Прип'яті?... Що я хотів побачити?

Нові будинки, нові вулиці, все занадто нове, не встигнувше відбити на собі ЧАС. Я ходив засніженими вулицями, заходив у будинки, намагаючись уявити як как тут було раніше. І не міг. 20 років пройшло, і місто залишило нас. Воно живе своїм життям, заростаючи деревами, травою, вкриваючись визерунками слідів тварин... Ми, люди, більше не господарі тут. Ми втратили це місто назавжди, потрібно зміритися з цим і відпустити Прип'ять, у неї вже інше життя, таке далеке від нас. Не треба заважати їй, можно просто пройти її зарослими вулицями відчувши тишу і спокій. Прощавай Прип'ять, ми будемо пам`ятати про тебе. Ми будемо навідуватись до тебя, будемо спостерігати, як ти стаєш частиною Великої Природи, і це ми, я вірю, на щастя, неможемо змінити.
Ми ходили по місту відмічаючи номери будинків, для карти міста, яку ми, спільними зусиллями намагаємось відновити. Ось вже близько шостої вечора. Сутеніє. Рівень гама-фону у місті в межах охоронного периметру коливається від 15 мкР/г до 3 мР/г.

Прип'ятський "Будинок Побуту". Під ногами хрумтять уламки битого, вітринного скла. Ми на другому поверсі. "Я тут на паспорт фотографувався"- говорить Влад, показуючи на облізлі перекошені двері...

За БК "Енергетик" - парк атракционів, одне з "брудних" місць. Ми сідаємо навколішки біля площадки автодрому. Макс кладе радіометр на пожухлу траву. Наші два радіометри оглушливо пищать в центрі пустого міста. 1мР/г. Сніг частково гасить. В літку тут до 2мР/г.
Ідемо далі. Гуртожиток №19, стадіон, кінотеатр "Прометей".

Річковий вокзал. Також "брудне" місце. Цю частину Прип'яті зачепив так званий "Північний слід". Ще десяток метрів далі... І рівень гама- фону різко зростає до 1 - 3 мР/г.

Причал бувшого Прип'ятського річкового вокзалу. В поминальні дні тут люблять влаштовувати пікніки колишні прип`ятчани... З дітьми... Рівень гама-фону тут навіть взимку 0,7- 3 мР/г.

МСЧ-126 (медично санітарна частина). Радіометри противно пищать, ми все ще в районі "Північного сліду". Вулиця "Дружби народів", прип'ятська середня школа №1, дитячий майданчик у дворі, школа №5.

Після цілого дня, проведеного у Зоні, починаеш тихо ненавидіти їдкий писк радіометра. Здається, що це пищання назавжди "ув`язло" в твоєму мозку. На Прип'ять опускається вечір. Ми сідаємо в машини. До побачення Прип'ять, до побачення Зона. Ми незабаром повернемось.